1. Словник української мови у 20 томах

безжалісний

БЕЗЖА́ЛІСНИЙ, а, е.

Який не має жалості, жалю; жорстокий.

Вдався Денис безжалісним, лінивим, грубим і злодійкуватим .. Літом бив качок, зимою зайців (Григорій Тютюнник);

Безжалісні дівчатка почали по кісточках розбирати нового учителя (О. Іваненко);

Три Мойри, три безжалісні богині, що визначають все людське життя (Л. Костенко);

З дитинства ми звикли до думки, що лисиця – безжалісний губитель свійської птиці (із журн.);

* Образно. Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться? Чом ти не гострий, безжалісний меч, Той, що здійма вражі голови з плеч? (Леся Українка);

[Ярослав:] І кожен, хто порушить справу миру, – .. Того вразить безжалісна сокира (І. Кочерга);

Я повинен був змагатися з безжалісною стихією води (О. Бердник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безжалісний — безжа́лісний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безжалісний — Безжальний, ЖОРСТОКИЙ, нещадимий, нещадний, безпощадний. Словник синонімів Караванського
  3. безжалісний — [беиж:ал'існией] м. (на) -сному/ -с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  4. безжалісний — -а, -е. Який не має жалості, жалю; жорстокий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. безжалісний — див. жорстокий; злий Словник синонімів Вусика
  6. безжалісний — ЖОРСТО́КИЙ (перев. про людину та її вчинки — позбавлений жалості, співчуття тощо), БЕЗЖА́ЛІСНИЙ, БЕЗЖА́ЛЬНИЙ, БЕЗСЕРДЕ́ЧНИЙ, НЕМИЛОСЕ́РДНИЙ, НЕМИ́ЛОСТИ́ВИЙ, ЛЮ́ТИЙ, БЕЗМИЛОСЕ́РДНИЙ рідше, ЖОРСТКИ́Й рідше; НЕЩА́ДНИЙ, НЕЛЮ́ДСЬКИЙ, ДИКУ́НСЬКИЙ... Словник синонімів української мови
  7. безжалісний — Безжа́лісний і безжа́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. безжалісний — БЕЗЖА́ЛІСНИЙ, а, е. Який не має жалості, жалю; жорстокий. Вдався Денис безжалісним, лінивим, грубим і злодійкуватим.. Літом бив качок, зимою зайців (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 240)... Словник української мови в 11 томах