безжальність

БЕЗЖА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. безжа́льний.

Відчув він і владність хижих напасників, і безжальність римську, бачив безліч люду з усіх усюд – від краю до краю білого світу, і жоден чоловік добрим словом не згадував свого володаря – близького чи далекого (О. Бердник);

Шукаючи до тебе путь, здолать змогла б я Не тільки простір, а й безжальність душ (П. Загребельний).