1. Словник української мови у 20 томах

беззаконно

БЕЗЗАКО́ННО.

Присл. до беззако́нний.

Губернатор беззаконно викинув мене, мою жінку .. і ще кількох з “Просвіти” (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. беззаконно — беззако́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. беззаконно — Присл. до беззаконний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. беззаконно — Беззако́нно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. беззаконно — БЕЗЗАКО́ННО. Присл. до беззако́нний. Губернатор беззаконно викинув мене, мою жінку.. і ще кількох з "Просвіти" (Коцюб., III, 1956, 313). Словник української мови в 11 томах
  5. беззаконно — Беззаконно нар. Беззаконно. Словник української мови Грінченка