беззастережно
БЕЗЗАСТЕРЕ́ЖНО.
Присл. до беззастере́жний.
Хворий повинен беззастережно вірити своєму лікареві (Ю. Шовкопляс);
Навіки два серця забилися влад. Кохаю по-справжньому й беззастережно (О. Підсуха);
Хлопець відповів так, ніби кидався з кручі у воду, затамувавши подих, беззастережно (О. Бердник);
Офіційно зафіксованій даті смерті В. Підмогильного не можна вірити беззастережно (з публіц. літ.);
Майстри Відродження любили і беззастережно приймали світ, у якому жили (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- беззастережно — беззастере́жно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- беззастережно — Присл. до беззастережний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- беззастережно — БЕЗЗАСТЕРЕ́ЖНО. Присл. до беззастере́жний. Хворий повинен беззастережно вірити своєму лікареві (Шовк., Людина.., 1962, 86); Навіки два серця забилися влад. Кохаю по-справжньому й беззастережно (Підс., Поеми, 1954, 116). Словник української мови в 11 томах