беззастережно
БЕЗЗАСТЕРЕ́ЖНО. Присл. до беззастере́жний.
Хворий повинен беззастережно вірити своєму лікареві (Шовк., Людина.., 1962, 86);
Навіки два серця забилися влад. Кохаю по-справжньому й беззастережно (Підс., Поеми, 1954, 116).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- беззастережно — беззастере́жно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- беззастережно — Присл. до беззастережний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- беззастережно — БЕЗЗАСТЕРЕ́ЖНО. Присл. до беззастере́жний. Хворий повинен беззастережно вірити своєму лікареві (Ю. Шовкопляс); Навіки два серця забилися влад. Кохаю по-справжньому й беззастережно (О. Словник української мови у 20 томах