1. Словник української мови у 20 томах

беззгучно

БЕЗЗГУ́ЧНО, заст.

Присл. до беззгу́чний.

Йон винісся на руках, перегнувся, налігши грудьми на паркан, і беззгучно переліз на другий бік (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. беззгучно — беззгу́чно прислівник беззвучно незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. беззгучно — заст. Присл. до беззгучний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. беззгучно — БЕЗЗГУ́ЧНО, заст. Присл. до беззгу́чний. Йон винісся на руках, перегнувся, налігши грудьми на баркан, і беззгучно переліз на другий бік (Коцюб., І, 1955, 240). Словник української мови в 11 томах