беззгучно

беззгу́чно

заст.

Присл. до беззгучний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. беззгучно — беззгу́чно прислівник беззвучно незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. беззгучно — БЕЗЗГУ́ЧНО, заст. Присл. до беззгу́чний. Йон винісся на руках, перегнувся, налігши грудьми на паркан, і беззгучно переліз на другий бік (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  3. беззгучно — БЕЗЗГУ́ЧНО, заст. Присл. до беззгу́чний. Йон винісся на руках, перегнувся, налігши грудьми на баркан, і беззгучно переліз на другий бік (Коцюб., І, 1955, 240). Словник української мови в 11 томах