1. Великий тлумачний словник сучасної мови

беззгучний

беззгу́чний

-а, -е, заст.

Беззвучний, тихий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. беззгучний — беззгу́чний прикметник беззвучний рідко Орфографічний словник української мови
  2. беззгучний — БЕЗЗГУ́ЧНИЙ, а, е, заст. Беззвучний, тихий. Серед тихої, беззгучної ночі встають перед нього давні спогади (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  3. беззгучний — БЕЗЗГУ́ЧНИЙ, а, е, заст. Беззвучний, тихий. Серед тихої, беззгучної ночі встають перед нього давні спогади (Коцюб., І, 1955, 222). Словник української мови в 11 томах