1. Орфографічний словник української мови

беззгучний

беззгу́чний

прикметник

беззвучний

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. беззгучний — -а, -е, заст. Беззвучний, тихий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. беззгучний — БЕЗЗГУ́ЧНИЙ, а, е, заст. Беззвучний, тихий. Серед тихої, беззгучної ночі встають перед нього давні спогади (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  3. беззгучний — БЕЗЗГУ́ЧНИЙ, а, е, заст. Беззвучний, тихий. Серед тихої, беззгучної ночі встають перед нього давні спогади (Коцюб., І, 1955, 222). Словник української мови в 11 томах