беззоряний
БЕЗЗО́РЯНИЙ, а, е.
Без зірок.
В саду темно й тепло-вогко. Небо беззоряне і темно-сіре (В. Винниченко);
Блакитні стовпи прожекторів шугали в темному беззоряному небі (О. Донченко);
Мряка стала стіною від землі до неба – глухого, беззоряного (О. Довженко);
В осінні беззоряні ночі того року в лісах і на болотах за Унечею часто чути було притамовані оклики: – Стій! Хто йде? (С. Скляренко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- беззоряний — беззо́ряний прикметник Орфографічний словник української мови
- беззоряний — -а, -е. Без зірок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- беззоряний — див. темний Словник синонімів Вусика
- беззоряний — ТЕ́МНИЙ (позбавлений світла, погано освітлений; кольором близький до чорного тощо), ТЕ́МРЯВИЙ розм.; НЕВИ́ДНИЙ (в якому або крізь який не можна нічого розглядіти); БЕЗПРОСВІ́ТНИЙ (про ніч); БЕЗЗО́РЯНИЙ (про ніч — без зірок)... Словник синонімів української мови
- беззоряний — Беззоря́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- беззоряний — БЕЗЗО́РЯНИЙ, а, е. Без зірок. Блакитні стовпи прожекторів шугали в темному беззоряному небі (Донч., III, 1956, 420); В осінні беззоряні ночі того року в лісах і на болотах за Унечею часто чути було притамовані оклики: — Стій! Хто йде? (Скл., Легенд. начдив, 1957, 38). Словник української мови в 11 томах