безколісний
БЕЗКОЛІ́СНИЙ, а, е.
Який не має коліс; який пересувається, працює без допомоги коліс.
Кульбака навіть підспівував, коли Бугор затягнув своєї безглуздої: По кривій і нерівній дорозі Їхав безколісний грузовик (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безколісний — безколі́сний прикметник Орфографічний словник української мови
- безколісний — -а, -е. 1》 Що не використовує колеса як рушії транспортного засобу, рухомих механізмів. 2》 Те саме, що безкінний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови