безколісний
безколі́сний
-а, -е.
1》 Що не використовує колеса як рушії транспортного засобу, рухомих механізмів.
2》 Те саме, що безкінний 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безколісний — безколі́сний прикметник Орфографічний словник української мови
- безколісний — БЕЗКОЛІ́СНИЙ, а, е. Який не має коліс; який пересувається, працює без допомоги коліс. Кульбака навіть підспівував, коли Бугор затягнув своєї безглуздої: По кривій і нерівній дорозі Їхав безколісний грузовик (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах