безколісний

безколі́сний

-а, -е.

1》 Що не використовує колеса як рушії транспортного засобу, рухомих механізмів.

2》 Те саме, що безкінний 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безколісний — безколі́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безколісний — БЕЗКОЛІ́СНИЙ, а, е. Який не має коліс; який пересувається, працює без допомоги коліс. Кульбака навіть підспівував, коли Бугор затягнув своєї безглуздої: По кривій і нерівній дорозі Їхав безколісний грузовик (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах