безконтактний
БЕЗКОНТА́КТНИЙ, а, е.
1. Який здійснюється на відстані, без контакту з об'єктом.
У результаті безконтактного масажу поверхня шкіри нагрівається на кілька градусів (із журн.);
Безконтактна діагностика;
Безконтактне вимірювання.
2. Такий, у якому відключення або перемикання струму в електричному ланцюгу відбувається без механічного замикання й розмикання контактів.
Здійснено ідейно-теоретичне обґрунтування принципу роботи пристрою безконтактного зчитування інформації з магнітних носіїв (з наук. літ.);
Безконтактне запалювання спрощує генерацію іскри (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безконтактний — безконта́ктний прикметник Орфографічний словник української мови
- безконтактний — -а, -е. 1》 Який здійснюється на відстані, без безпосереднього контакту з об'єктом (про вимірювання, діагностику). 2》 Такий, у якому відключення або переключення струму в електричному ланцюзі відбувається без механічного замикання, розмикання контактів, стрибкоподібною зміною опору. Великий тлумачний словник сучасної мови