безконтактний

безконта́ктний

-а, -е.

1》 Який здійснюється на відстані, без безпосереднього контакту з об'єктом (про вимірювання, діагностику).

2》 Такий, у якому відключення або переключення струму в електричному ланцюзі відбувається без механічного замикання, розмикання контактів, стрибкоподібною зміною опору.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безконтактний — безконта́ктний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безконтактний — БЕЗКОНТА́КТНИЙ, а, е. 1. Який здійснюється на відстані, без контакту з об'єктом. У результаті безконтактного масажу поверхня шкіри нагрівається на кілька градусів (із журн.); Безконтактна діагностика; Безконтактне вимірювання. Словник української мови у 20 томах