безконечність

безконе́чність

розм. безкінечність, -ності, ж.

1》 Абстр. ім. до безконечний, безкінечний.

Дурна безконечність філос. — метафізичне розуміння безконечності як вічного повторення того самого.

2》 мат. Те саме, що нескінченність.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безконечність — безконе́чність іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. безконечність — БЕЗКОНЕ́ЧНІСТЬ, рідше БЕЗКІНЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безконе́чний, безкіне́чний. Чудова, ясна ніч! На небі зорі ярко так палають – се безконечність нам морга до віч! (І. Франко); Сторожа зосереджено дивилась у безкінечність степів (С. Словник української мови у 20 томах
  3. безконечність — див. далечінь Словник синонімів Вусика
  4. безконечність — БЕЗМЕ́ЖЖЯ (безмежні простори), БЕЗМЕ́ЖНІСТЬ, БЕЗБЕРЕ́ЖЖЯ, БЕЗБЕРЕ́ЖНІСТЬ, БЕЗКОНЕ́ЧНІСТЬ, БЕЗКРА́ЙНІСТЬ, БЕЗКРА́ЇСТЬ, БЕ́ЗМІР, БЕЗМІ́Р'Я, БЕЗМІ́РНІСТЬ, НЕОГЛЯ́ДНІСТЬ, НЕОЗО́РІСТЬ, НЕОСЯ́ЖНІСТЬ, БЕЗКІНЕ́ЧНІСТЬ рідше, БЕ́ЗКРАЙ рідко; МО́РЕ, ОКЕА́Н (чого... Словник синонімів української мови
  5. безконечність — Безконе́чність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. безконечність — БЕЗКОНЕ́ЧНІСТЬ, розм. БЕЗКІНЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. їм. до безконе́чний, безкіне́чний. Чудова, ясна ніч! На небі зорі ярко так палають — се безконечність нам морга до віч! (Фр. Словник української мови в 11 томах