1. Словник української мови у 20 томах

безкорисливо

БЕЗКОРИ́СЛИВО.

Присл. до безкори́сливий.

Благовістячи, я [апостол Павло] безкорисливо проповідував Христову Євангелію, не використовуючи особистих прав щодо благовістя (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Любити – це давати насолоди іншому .. безкорисливо, так, щоб людина .. не почувала себе боржником (О. Гончар);

Ми щиро і безкорисливо надаємо матеріальну підтримку тим, хто її справді потребує (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безкорисливо — безкори́сливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безкорисливо — Присл. до безкорисливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безкорисливо — див. даром Словник синонімів Вусика
  4. безкорисливо — БЕЗКОРИ́СЛИВО. Присл. до безкори́сливий. Ми щиро і безкорисливо подаємо велику допомогу народам країн, які скинули ярмо колоніалізму (Матер. XXII з. КПУ, 1961, 8). Словник української мови в 11 томах