безкорисливість

БЕЗКОРИ́СЛИВІСТЬ, вості, ж.

Властивість за знач. безкори́сливий.

Йшлося про самовідданість людини, .. про безмежжя та безкорисливість материнської любові (О. Гончар);

Робив це з навмисною повільністю, мовби насолоджуючись своєю безкорисливістю (П. Загребельний);

Безкорисливість, самопожертва в дружбі, відкритість – чи не ці риси кожен хотів би бачити у своїх дітях, у собі? (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безкорисливість — безкори́сливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. безкорисливість — -вості, ж. Властивість за знач. безкорисливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безкорисливість — Безкори́сливість, -вости, -вості, -вістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. безкорисливість — БЕЗКОРИ́СЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. безкори́сливий. Багірову прощали багато чого, бо знали його безкорисливість (Гончар, І, 1954, 170). Словник української мови в 11 томах