безкорисливість
БЕЗКОРИ́СЛИВІСТЬ, вості, ж.
Властивість за знач. безкори́сливий.
Йшлося про самовідданість людини, .. про безмежжя та безкорисливість материнської любові (О. Гончар);
Робив це з навмисною повільністю, мовби насолоджуючись своєю безкорисливістю (П. Загребельний);
Безкорисливість, самопожертва в дружбі, відкритість – чи не ці риси кожен хотів би бачити у своїх дітях, у собі? (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безкорисливість — безкори́сливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- безкорисливість — -вості, ж. Властивість за знач. безкорисливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безкорисливість — Безкори́сливість, -вости, -вості, -вістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безкорисливість — БЕЗКОРИ́СЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. безкори́сливий. Багірову прощали багато чого, бо знали його безкорисливість (Гончар, І, 1954, 170). Словник української мови в 11 томах