безликий
БЕЗЛИ́КИЙ, а, е.
Те саме, що безли́ций.
Весь людський потік пропливав мимо неї гомінкою, живою, але безликою масою, мов у тумані... (І. Рябокляч);
Щось незбагненно безлике було в однакових, немов з чужого плеча, демісезонних пальтах (А. Дімаров);
Імперська ідеологія була побудована на ідеї денаціоналізації й утвердження єдиного, безликого, позбавленого історичного коріння, зате слухняного народу (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безликий — безли́кий прикметник Орфографічний словник української мови
- безликий — І БЕЗЛИЦИЙ невиразний, блідий, розпливчастий, неяскравий; БЕЗКРИЛИЙ. Словник синонімів Караванського
- безликий — -а, -е. Те саме, що безлиций. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безликий — Безобличний, безвиразний, невиразний, безособний, див. шаблонний, тривіяльний Словник чужослів Павло Штепа
- безликий — I безвиразний, безлиций, невиразний II див. слабодухий Словник синонімів Вусика
- безликий — БЕЗЛИ́КИЙ, а, е. Те саме, що безли́ций. Весь людський потік пропливав мимо неї гомінкою, живою, але безликою масою, мов у тумані… (Ряб., Жайворонки, 1957, 158); Радянська влада тому й перемогла.. Словник української мови в 11 томах