1. Словник української мови в 11 томах

безликий

БЕЗЛИ́КИЙ, а, е. Те саме, що безли́ций.

Весь людський потік пропливав мимо неї гомінкою, живою, але безликою масою, мов у тумані… (Ряб., Жайворонки, 1957, 158);

Радянська влада тому й перемогла.., що в кожній людині прагнула бачити не безликого представника маси, а живу, неповторну, незамінну індивідуальність (Рад. літ-во, 5, 1966, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безликий — безли́кий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безликий — І БЕЗЛИЦИЙ невиразний, блідий, розпливчастий, неяскравий; БЕЗКРИЛИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. безликий — -а, -е. Те саме, що безлиций. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безликий — Безобличний, безвиразний, невиразний, безособний, див. шаблонний, тривіяльний Словник чужослів Павло Штепа
  5. безликий — БЕЗЛИ́КИЙ, а, е. Те саме, що безли́ций. Весь людський потік пропливав мимо неї гомінкою, живою, але безликою масою, мов у тумані... (І. Рябокляч); Щось незбагненно безлике було в однакових, немов з чужого плеча, демісезонних пальтах (А. Словник української мови у 20 томах
  6. безликий — I безвиразний, безлиций, невиразний II див. слабодухий Словник синонімів Вусика