1. Словник української мови у 20 томах

безматочний

БЕЗМА́ТОЧНИЙ, а, е.

Те саме, що безма́тковий.

Вони, окутані пахучим димом, саме ворожили біля безматочної сім'ї (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безматочний — безма́точний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безматочний — -а, -е. Який не має матки (про бджіл). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безматочний — БЕЗМА́ТОЧНИЙ, а, е. Який не має матки (про бджіл). Безматочним сім’ям дають маток з нуклеусів (Колг. енц., І, 1956, 64). Словник української мови в 11 томах