безматочний
БЕЗМА́ТОЧНИЙ, а, е. Який не має матки (про бджіл).
Безматочним сім’ям дають маток з нуклеусів (Колг. енц., І, 1956, 64).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безматочний — безма́точний прикметник Орфографічний словник української мови
- безматочний — -а, -е. Який не має матки (про бджіл). Великий тлумачний словник сучасної мови
- безматочний — БЕЗМА́ТОЧНИЙ, а, е. Те саме, що безма́тковий. Вони, окутані пахучим димом, саме ворожили біля безматочної сім'ї (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах