безмежжя
БЕЗМЕ́ЖЖЯ, я, с.
1. Безмежні простори.
Про даль я мрію, про безмежжя хмарні (Бажан, І, 1946, 221);
Безмежжям лугів серед сонних лісів струміли тихі російські ріки (Довж., Зач. Десна, 1957, 221).
2. перен. Надзвичайна глибина, сила вияву чого-небудь.
Він заліз на повозку і голосом, що в йому було безмежжя болю, сказав: — Клянусь.., що ворога ми знищимо (Епік, Тв., 1958, 298).
До безме́жжя — надзвичайно, до останньої межі, до краю; безмежно.
Я був вражений до краю. До крайніх меж. До безмежжя (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 31).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безмежжя — безме́жжя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- безмежжя — -я, с. 1》 Безмежні простори. 2》 перен. Надзвичайна глибина, сила вияву чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безмежжя — БЕЗМЕ́ЖЖЯ, я, с. 1. Безмежні простори. Безмежжям лугів серед сонних лісів струміли тихі .. ріки (О. Довженко); Про даль я мрію, про безмежжя хмарні (М. Словник української мови у 20 томах
- безмежжя — див. далечінь Словник синонімів Вусика
- безмежжя — БЕЗМЕ́ЖЖЯ (безмежні простори), БЕЗМЕ́ЖНІСТЬ, БЕЗБЕРЕ́ЖЖЯ, БЕЗБЕРЕ́ЖНІСТЬ, БЕЗКОНЕ́ЧНІСТЬ, БЕЗКРА́ЙНІСТЬ, БЕЗКРА́ЇСТЬ, БЕ́ЗМІР, БЕЗМІ́Р'Я, БЕЗМІ́РНІСТЬ, НЕОГЛЯ́ДНІСТЬ, НЕОЗО́РІСТЬ, НЕОСЯ́ЖНІСТЬ, БЕЗКІНЕ́ЧНІСТЬ рідше, БЕ́ЗКРАЙ рідко; МО́РЕ, ОКЕА́Н (чого... Словник синонімів української мови