1. Словник української мови у 20 томах

безмежжя

БЕЗМЕ́ЖЖЯ, я, с.

1. Безмежні простори.

Безмежжям лугів серед сонних лісів струміли тихі .. ріки (О. Довженко);

Про даль я мрію, про безмежжя хмарні (М. Бажан);

А корабель пливе в безмежжя синє, достиглі зорі крабами вп'ялись у чорний креп скуйовдженого неба (В. Стус).

2. перен. Надзвичайна глибина, сила вияву чого-небудь.

Самота... Безмежжя туги, нестерпний тягар відчаю... (І. Багряний);

Її [грекині] любов, така палка і вірна, була з безмежжям трохи не співмірна (Л. Костенко).

○ (1) До безме́жжя, у знач. присл. – безмежно, безкінечно.

Я був вражений до краю. До крайніх меж. До безмежжя (Ю. Смолич);

Сергій Подолинський належить до тих мислителів, яким доля дає дуже короткий час для творчості, але насичує його до безмежжя (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безмежжя — безме́жжя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. безмежжя — -я, с. 1》 Безмежні простори. 2》 перен. Надзвичайна глибина, сила вияву чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безмежжя — див. далечінь Словник синонімів Вусика
  4. безмежжя — БЕЗМЕ́ЖЖЯ (безмежні простори), БЕЗМЕ́ЖНІСТЬ, БЕЗБЕРЕ́ЖЖЯ, БЕЗБЕРЕ́ЖНІСТЬ, БЕЗКОНЕ́ЧНІСТЬ, БЕЗКРА́ЙНІСТЬ, БЕЗКРА́ЇСТЬ, БЕ́ЗМІР, БЕЗМІ́Р'Я, БЕЗМІ́РНІСТЬ, НЕОГЛЯ́ДНІСТЬ, НЕОЗО́РІСТЬ, НЕОСЯ́ЖНІСТЬ, БЕЗКІНЕ́ЧНІСТЬ рідше, БЕ́ЗКРАЙ рідко; МО́РЕ, ОКЕА́Н (чого... Словник синонімів української мови
  5. безмежжя — БЕЗМЕ́ЖЖЯ, я, с. 1. Безмежні простори. Про даль я мрію, про безмежжя хмарні (Бажан, І, 1946, 221); Безмежжям лугів серед сонних лісів струміли тихі російські ріки (Довж., Зач. Десна, 1957, 221). 2. перен. Надзвичайна глибина, сила вияву чого-небудь. Словник української мови в 11 томах