безмежний
БЕЗМЕ́ЖНИЙ, а, е.
1. Який не має видимих меж; безкраїй, безконечний.
Хоч тремтить ся темрява безмежна, але хто збагне її тремтіння? (Леся Українка);
Не видно живого – тільки небо та степ, а серед того безмежного степу тільки нас двоє мріє, як комашки (С. Васильченко);
Зелом проросли пустель сухі безмежні гони (П. Тичина);
Вчені виявляють загадкові об'єкти у безмежних космічних просторах (із журн.);
// Нічим не обмежений, не поставлений ні в які рамки.
Життя коротке, та безмежна штука І незглибиме творче ремесло (І. Франко);
Зливаюся єством з оцим безмежним життям, п'ю сонце і вогкість (М. Грушевський);
Доки не був [Махно] отаманом, доки не мав безмежної влади в руках – ніколи не думав стільки про себе (О. Гончар);
Техніка – безмежна у своїх можливостях (М. Руденко);
Ці дні і ночі пригнічують мене і додають безмежних сил (В. Стус);
Безмежний час щось прикидав собі, на палець міряв небо при дорозі (М. Вінграновський).
2. перен. Надзвичайно сильний, глибокий (про почуття).
Піднісся [Сенько] й показав своє лице, що на нім проявлявся якийсь сум і безмежна доброта (Л. Мартович);
Він увесь сповнений безмежної відваги й глибокої віри в перемогу (П. Панч);
Якщо безмежна любов до пісні не народилася в мені разом з народженням, тоді прищепила її мені мати (з публіц. літ.).
Значення в інших словниках
- безмежний — Вичерпний, незмірний, (про перспективи) безкрайній, безкраїй. Словник синонімів Полюги
- безмежний — безме́жний прикметник Орфографічний словник української мови
- безмежний — Безкраїй, безкрайній, безберегий, безбережний, безграничний, нескінченний, безконечний, неосяжний, неоглядний, неозорий, неокраїй, без кінця-краю, з. неогорненний; (гніт) необмежений, (сум) безмірний, незміренний; п! ПРОСТОРИЙ Словник синонімів Караванського
- безмежний — -а, -е. 1》 Який не має видимих меж; безкраїй, безконечний. || Нічим не обмежений, не поставлений ні в які рамки. Безмежне філос. — здатність предметів до безконечної зміни, взаємопереходу. 2》 перен. Надзвичайно сильний, глибокий (про почуття). Великий тлумачний словник сучасної мови
- безмежний — Безберегий, безбережний, безгранний, безкінечний, безконечний, безкраїй, безкрайній, безмір, безмірний, безмір'я, безнемірний, безосяжний, всеземний, всеобіймаючий, всеохоплюючий, всепланетний, всесвітній, невимірний, незміренний, незмірний... Словник синонімів Вусика
- безмежний — БЕЗМЕ́ЖНИЙ (про простір — який не має видимих меж), БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ рідше, БЕЗБЕРЕ́ЖНИЙ, НЕОКРА́ЇЙ поет.; БЕЗДО́ННИЙ (звичайно про небо); БЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РЯНИЙ, НЕЗМІРЕ́ННИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- безмежний — Безме́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безмежний — БЕЗМЕ́ЖНИЙ, а, е. 1. Який не має видимих меж; безкраїй, безконечний. Хоч тремтить ся темрява безмежна, але хто збагне її тремтіння? (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- безмежний — Безмежний, -а, -е Безграничный, безпредѣльный. Желех. Словник української мови Грінченка