1. Словник української мови у 20 томах

безмежно

БЕЗМЕ́ЖНО.

Присл. до безме́жний.

Чорні роздолля ріллі під майбутній врожай залягли безмежно до горизонтів (Ю. Смолич);

Всі були безмежно пригноблені й не дивилися один на одного (І. Багряний);

Всі разом побачили, який він зараз багатий та який безмежно щедрий, оцей їхній майор Воронцов (О. Гончар);

Ой розпущу ж я мрії По зеленому гаю, Чей знайду очі тії, Що безмежно кохаю (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безмежно — безме́жно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безмежно — Присл. до безмежний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безмежно — ДУ́ЖЕ (великою мірою), НЕМА́ЛО, ЗНА́ЧНО, ЧИМА́ЛО, ВЕ́ЛЬМИ, ІСТО́ТНО, СУТТЄ́ВО, ДО́СИТЬ, НАДЗВИЧА́ЙНО підсил., НЕЗВИЧА́ЙНО підсил., ВКРАЙ (УКРА́Й) підсил., БЕЗМЕ́ЖНО підсил., НЕСКІНЧЕ́ННО підсил., БЕЗМІ́РНО підсил. Словник синонімів української мови
  4. безмежно — БЕЗМЕ́ЖНО. Присл. до безме́жний. Чорні роздоліь ріллі під майбутній врожай залягли безмежно до горизонтів (Смолич, III, 1959, 577); Всі разом побачили, який він зараз багатий та який безмежно щедрий, оцей їхній майор Воронцов (Гончар, І, 1954, 402)... Словник української мови в 11 томах