безмежність
БЕЗМЕ́ЖНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до безме́жний; безмежжя.
Передо мною встала його [поля] безмежність, тепла, жива, непереможна міць (М. Коцюбинський);
Сонце пливе кудись за ярки, і спокійні кургани стережуть спокій безмежності (М. Хвильовий);
І лине далі ніч у безмежність Атлантичного океану (З. Тулуб);
Високий ясний вечір був сповнений .. запаху безмежності (О. Гончар);
Інколи .. здається мені космічна безмежність шкурою титанічного дракона, метагалактичного змія (О. Бердник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безмежність — безме́жність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- безмежність — Безмежжя, безбережжя, безмір, безмір'я, ок. незмірінь і всі мож. пох. від БЕЗМЕЖНИЙ. Словник синонімів Караванського
- безмежність — -ності, ж. Абстр. ім. до безмежний; безмежжя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безмежність — див. далечінь Словник синонімів Вусика
- безмежність — БЕЗМЕ́ЖЖЯ (безмежні простори), БЕЗМЕ́ЖНІСТЬ, БЕЗБЕРЕ́ЖЖЯ, БЕЗБЕРЕ́ЖНІСТЬ, БЕЗКОНЕ́ЧНІСТЬ, БЕЗКРА́ЙНІСТЬ, БЕЗКРА́ЇСТЬ, БЕ́ЗМІР, БЕЗМІ́Р'Я, БЕЗМІ́РНІСТЬ, НЕОГЛЯ́ДНІСТЬ, НЕОЗО́РІСТЬ, НЕОСЯ́ЖНІСТЬ, БЕЗКІНЕ́ЧНІСТЬ рідше, БЕ́ЗКРАЙ рідко; МО́РЕ, ОКЕА́Н (чого... Словник синонімів української мови
- безмежність — Безме́жність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безмежність — БЕЗМЕ́ЖНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безме́жний; безмежжя. Передо мною встала його [поля] безмежність, тепла, жива, непереможна міць (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- безмежність — Безмежність, -ности ж. Безграничность, безпредѣльность. Желех. Словник української мови Грінченка