безмежність

БЕЗМЕ́ЖНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до безме́жний; безмежжя.

Передо мною встала його [поля] безмежність, тепла, жива, непереможна міць (М. Коцюбинський);

Сонце пливе кудись за ярки, і спокійні кургани стережуть спокій безмежності (М. Хвильовий);

І лине далі ніч у безмежність Атлантичного океану (З. Тулуб);

Високий ясний вечір був сповнений .. запаху безмежності (О. Гончар);

Інколи .. здається мені космічна безмежність шкурою титанічного дракона, метагалактичного змія (О. Бердник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безмежність — безме́жність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. безмежність — Безмежжя, безбережжя, безмір, безмір'я, ок. незмірінь і всі мож. пох. від БЕЗМЕЖНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. безмежність — -ності, ж. Абстр. ім. до безмежний; безмежжя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безмежність — див. далечінь Словник синонімів Вусика
  5. безмежність — БЕЗМЕ́ЖЖЯ (безмежні простори), БЕЗМЕ́ЖНІСТЬ, БЕЗБЕРЕ́ЖЖЯ, БЕЗБЕРЕ́ЖНІСТЬ, БЕЗКОНЕ́ЧНІСТЬ, БЕЗКРА́ЙНІСТЬ, БЕЗКРА́ЇСТЬ, БЕ́ЗМІР, БЕЗМІ́Р'Я, БЕЗМІ́РНІСТЬ, НЕОГЛЯ́ДНІСТЬ, НЕОЗО́РІСТЬ, НЕОСЯ́ЖНІСТЬ, БЕЗКІНЕ́ЧНІСТЬ рідше, БЕ́ЗКРАЙ рідко; МО́РЕ, ОКЕА́Н (чого... Словник синонімів української мови
  6. безмежність — Безме́жність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. безмежність — БЕЗМЕ́ЖНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безме́жний; безмежжя. Передо мною встала його [поля] безмежність, тепла, жива, непереможна міць (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. безмежність — Безмежність, -ности ж. Безграничность, безпредѣльность. Желех. Словник української мови Грінченка