безмежність
Безмежжя, безбережжя, безмір, безмір'я, ок. незмірінь і всі мож. пох. від БЕЗМЕЖНИЙ.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безмежність — безме́жність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- безмежність — -ності, ж. Абстр. ім. до безмежний; безмежжя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безмежність — БЕЗМЕ́ЖНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безме́жний; безмежжя. Передо мною встала його [поля] безмежність, тепла, жива, непереможна міць (М. Коцюбинський); Сонце пливе кудись за ярки, і спокійні кургани стережуть спокій безмежності (М. Словник української мови у 20 томах
- безмежність — див. далечінь Словник синонімів Вусика
- безмежність — БЕЗМЕ́ЖЖЯ (безмежні простори), БЕЗМЕ́ЖНІСТЬ, БЕЗБЕРЕ́ЖЖЯ, БЕЗБЕРЕ́ЖНІСТЬ, БЕЗКОНЕ́ЧНІСТЬ, БЕЗКРА́ЙНІСТЬ, БЕЗКРА́ЇСТЬ, БЕ́ЗМІР, БЕЗМІ́Р'Я, БЕЗМІ́РНІСТЬ, НЕОГЛЯ́ДНІСТЬ, НЕОЗО́РІСТЬ, НЕОСЯ́ЖНІСТЬ, БЕЗКІНЕ́ЧНІСТЬ рідше, БЕ́ЗКРАЙ рідко; МО́РЕ, ОКЕА́Н (чого... Словник синонімів української мови
- безмежність — Безме́жність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безмежність — БЕЗМЕ́ЖНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безме́жний; безмежжя. Передо мною встала його [поля] безмежність, тепла, жива, непереможна міць (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- безмежність — Безмежність, -ности ж. Безграничность, безпредѣльность. Желех. Словник української мови Грінченка