безмежжя

Значення в інших словниках

1. безмежжя — безме́жжя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. безмежжя — -я, с. 1》 Безмежні простори. 2》 перен. Надзвичайна глибина, сила вияву чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безмежжя — БЕЗМЕ́ЖЖЯ, я, с. 1. Безмежні простори. Безмежжям лугів серед сонних лісів струміли тихі .. ріки (О. Довженко); Про даль я мрію, про безмежжя хмарні (М. Словник української мови у 20 томах
4. безмежжя — БЕЗМЕ́ЖЖЯ (безмежні простори), БЕЗМЕ́ЖНІСТЬ, БЕЗБЕРЕ́ЖЖЯ, БЕЗБЕРЕ́ЖНІСТЬ, БЕЗКОНЕ́ЧНІСТЬ, БЕЗКРА́ЙНІСТЬ, БЕЗКРА́ЇСТЬ, БЕ́ЗМІР, БЕЗМІ́Р'Я, БЕЗМІ́РНІСТЬ, НЕОГЛЯ́ДНІСТЬ, НЕОЗО́РІСТЬ, НЕОСЯ́ЖНІСТЬ, БЕЗКІНЕ́ЧНІСТЬ рідше, БЕ́ЗКРАЙ рідко; МО́РЕ, ОКЕА́Н (чого... Словник синонімів української мови
5. безмежжя — БЕЗМЕ́ЖЖЯ, я, с. 1. Безмежні простори. Про даль я мрію, про безмежжя хмарні (Бажан, І, 1946, 221); Безмежжям лугів серед сонних лісів струміли тихі російські ріки (Довж., Зач. Десна, 1957, 221). 2. перен. Надзвичайна глибина, сила вияву чого-небудь. Словник української мови в 11 томах