безнарядний
БЕЗНАРЯ́ДНИЙ, а, е.
1. Здійснюваний без урахування наряду (див. наря́д² 1).
Безнарядна оплата праці;
Безнарядна форма організації праці.
2. Який здійснюється без оформлення документів на одержання певних товарів, матеріалів і т. ін.
Безнарядне постачання товарів.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безнарядний — безнаря́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- безнарядний — -а, -е. 1》 Здійснюваний без урахування наряду. Безнарядна оплата праці. || Що базується на оплаті роботи в такий спосіб. 2》 Що здійснюється без оформлення документів на одержання яких-небудь товарів, матеріалів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови