безоари
БЕЗОА́РИ, ів, мн.
Тверді утворення із щільно збитої шерсті тварин, волокон рослин і т. ін., які нагромаджуються в шлунково-кишковому тракті жуйних, коней, рідше собак, котів і свиней.
Причиною виникнення кишкової непрохідності у тварини у віддалений післяопераційний період стали безоари (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безоари — безоа́ри множинний іменник тверді утворення, що знаходять у травному тракті жуйних тварин Орфографічний словник української мови
- безоари — -ів, мн. Тверді утворення зі щільно зваляного волосся тварин або волокон рослин; утворюються в шлунково-кишковому тракті жуйних, коней, собак і свиней. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безоари — безоа́ри (перс.) тверді утворення із щільно зваляного волосся тваринного походження або волокон рослин, що їх часто виявляють у травному тракті жуйних тварин, коней, рідше собак та свиней. Словник іншомовних слів Мельничука