безпардонно
БЕЗПАРДО́ННО, розм.
Присл. до безпардо́нний.
Не могла [Катерина] повірити, що це Суліман. Таким грубим, безпардонно нахабним був його тон (Ірина Вільде);
* Образно. Вітер .. лютував, свавільно і безпардонно (В. Винниченко);
Важка хмара, що сунулась сонним небом, безпардонно поглинула місяць (А. Крижанівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безпардонно — безпардо́нно прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- безпардонно — розм. Присл. до безпардонний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безпардонно — БЕЗПАРДО́ННО, розм. Присл. до безпардо́нний. Не могла [Катерина] повірити, що це Суліман. Таким грубим, безпардонно нахабним був його тон (Вільде, Сестри.., 1958, 401). Словник української мови в 11 томах