1. Словник української мови в 11 томах

безпардонно

БЕЗПАРДО́ННО, розм. Присл. до безпардо́нний.

Не могла [Катерина] повірити, що це Суліман. Таким грубим, безпардонно нахабним був його тон (Вільде, Сестри.., 1958, 401).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпардонно — безпардо́нно прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. безпардонно — розм. Присл. до безпардонний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безпардонно — БЕЗПАРДО́ННО, розм. Присл. до безпардо́нний. Не могла [Катерина] повірити, що це Суліман. Таким грубим, безпардонно нахабним був його тон (Ірина Вільде); * Образно. Вітер .. лютував, свавільно і безпардонно (В. Словник української мови у 20 томах