безперестань
БЕЗПЕРЕ́СТАНЬ, присл., розм.
Те саме, що безпереста́нку.
Також свідків фальшивих поставили, які говорили: Чоловік оцей [Ісус Христос] богозневажні слова безперестань говорить на це святе місце та проти Закону (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Безладний стоголосий гомін, наче на ярмарку, кипів безперестань (А. Головко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безперестань — безпере́стань прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- безперестань — див. безперервно; вічно; часто Словник синонімів Вусика
- безперестань — ПОСТІ́ЙНО (весь час, без перерв), БЕЗПЕРЕ́РВНО, БЕЗУПИ́ННО, НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО), НЕСПИ́ННО, БЕЗПЕРЕСТА́ННО, БЕЗПЕРЕСТА́НКУ, БЕЗПЕРЕ́СТАНУ, БЕЗНАСТА́ННО, НЕНАСТА́ННО, ПОВСЯКЧА́С, БЕЗЗМІ́ННО, БЕЗУСТА́ННО, НЕВІДСТУ́ПНО, НЕЗМІ́ННО, ПОВСЯКДЕ́ННО... Словник синонімів української мови
- безперестань — Безпере́стань і безпере́сталь, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безперестань — БЕЗПЕРЕ́СТАНЬ, присл., розм. Те саме, що безпереста́нку. Безладний стоголосий гомін, наче на ярмарку, кипів безперестань (Головко, II, 1957, 304). Словник української мови в 11 томах