1. Словник української мови у 20 томах

безпланово

БЕЗПЛА́НОВО.

Присл. до безпла́новий.

А хіба група, що вчиняє злочин за попередньою змовою, діє зовсім безпланово, без жодної домовленості щодо змісту, часу та послідовності дій, без елементарного розподілу обов’язків (функцій)? (з наук. літ.);

Проведений безпланово день накладає відбиток незадовільності і створює певні труднощі в наступні дні (з газ.);

Діяти безпланово.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпланово — безпла́ново прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безпланово — Присл. до безплановий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безпланово — БЕЗПЛА́НОВО. Присл. до безпла́новий. В дореволюційні часи підприємства.. розміщували в містах безпланова (Наука.., 8, 1958, 2). Словник української мови в 11 томах