1. Словник української мови в 11 томах

безпланово

БЕЗПЛА́НОВО. Присл. до безпла́новий.

В дореволюційні часи підприємства.. розміщували в містах безпланова (Наука.., 8, 1958, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпланово — безпла́ново прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безпланово — Присл. до безплановий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безпланово — БЕЗПЛА́НОВО. Присл. до безпла́новий. А хіба група, що вчиняє злочин за попередньою змовою, діє зовсім безпланово, без жодної домовленості щодо змісту, часу та послідовності дій, без елементарного розподілу обов’язків (функцій)? (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах