1. Словник української мови в 11 томах

безплановість

БЕЗПЛА́НОВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до безпла́новий.

Він [Фур’є] плямував конкуренцію, безплановість і безладність виробництва при капіталізмі (Нова іст., 1956, 120).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безплановість — безпла́новість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. безплановість — -вості, ж. Абстр. ім. до безплановий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безплановість — БЕЗПЛА́НОВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до безпла́новий. Хаотичність і безплановість характеризують у високій мірі польський реформаційний рух, навіть у сій стадії його розвитку: в 1550–1560-х рр., що були періодом найбільшої його динаміки (М. Словник української мови у 20 томах