безпомилково
БЕЗПОМИЛКО́ВО.
Присл. до безпомилко́вий.
Вірний кінь безпомилково вгадував дорогу до полку (Я. Качура);
Так тільки він умів в одну мету націлити своє разюче слово, немов стрілець, що б'є безпомилково (С. Голованівський);
Досвідчений інженер за гуркотом мотора безпомилково визначить його вади (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безпомилково — безпомилко́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- безпомилково — Присл. до безпомилковий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безпомилково — БЕЗПОМИЛКО́ВО. Присл. до безпомилко́вий. Так тільки він умів в одну мету націлити своє разюче слово, немов стрілець, що б’є безпомилково (Голов., Поезії, 1955, 226); Вірний кінь безпомилково вгадував дорогу до полку (Кач., Вибр., 1953, 90). Словник української мови в 11 томах