1. Словник української мови у 20 томах

безпомісний

БЕЗПОМІ́СНИЙ, а, е, іст.

Який не має маєтку.

Безпомісний дворянин.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпомісний — безпомі́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безпомісний — -а, -е, іст. Який не має маєтку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безпомісний — Бідний, немаєтний, нестатечний, убогий Словник чужослів Павло Штепа
  4. безпомісний — БЕЗПОМІ́СНИЙ, а, е, іст. Який не має маєтку. Словник української мови в 11 томах