безпомісний
безпомі́сний
-а, -е, іст.
Який не має маєтку.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безпомісний — безпомі́сний прикметник Орфографічний словник української мови
- безпомісний — Бідний, немаєтний, нестатечний, убогий Словник чужослів Павло Штепа
- безпомісний — БЕЗПОМІ́СНИЙ, а, е, іст. Який не має маєтку. Безпомісний дворянин. Словник української мови у 20 томах
- безпомісний — БЕЗПОМІ́СНИЙ, а, е, іст. Який не має маєтку. Словник української мови в 11 томах