1. Словник української мови у 20 томах

безпосередньо

БЕЗПОСЕРЕ́ДНЬО.

Присл. до безпосере́дній.

Мало єсть таких, що провадять культурну роботу в народі безпосередньо (Леся Українка);

Лодиженко мовчав увесь час. Тільки коли зверталися до нього безпосередньо, відповідав (Іван Ле);

Тонус судин безпосередньо і надзвичайно тісно пов'язаний із психічним станом (із журн.);

// у знач. пред.

Посмішка тремтіла їй в куточках губ. Це було так безпосередньо і любо, що Валя прошепотіла Данилові: – Яка вродлива жінка... (О. Копиленко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпосередньо — безпосере́дньо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безпосередньо — Прямо; (дістати) з перших рук; (зустрітися) лице-в-лице; ФР. (Вам) ІД. конечно Вам. Словник синонімів Караванського
  3. безпосередньо — [беизпосеиред(')н'о і беиспосеиред(')н'о] присл. Орфоепічний словник української мови
  4. безпосередньо — Присл. до безпосередній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. безпосередньо — Безпосере́дньо, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. безпосередньо — БЕЗПОСЕРЕ́ДНЬО. Присл. до безпосере́дній. Мало єсть таких, що провадять культурну роботу в народі безпосередньо (Л. Укр., V, 1956, 94); Лодиженко мовчав увесь час. Словник української мови в 11 томах