1. Словник української мови у 20 томах

безприкладний

БЕЗПРИ́КЛАДНИЙ, а, е.

Який не має прикладу; незрівнянний; надзвичайний.

Самовідданий героїзм виявили вулканологи, які в 1938 р. здійснили безприкладний дрейф на рухомому лавовому потоці (з наук.-попул. літ.);

Безприкладний героїчний опір Петра Дорошенка Андрусівському перемир'ю і союз із Туреччиною не були безпідставними, корисливими чи славолюбними (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безприкладний — безпри́кладний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безприкладний — -а, -е. Який не мав прикладу, ні з чим не зрівнянний; надзвичайний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безприкладний — див. небувалий Словник синонімів Вусика
  4. безприкладний — НЕБУВА́ЛИЙ (такий, якого досі ще не було, не траплялося), НЕЗНА́НИЙ, БЕЗПРИ́КЛАДНИЙ, БЕЗПРЕЦЕДЕ́НТНИЙ (який не має жодного прикладу в минулому); НЕБА́ЧЕНИЙ, НЕВИ́ДАНИЙ, НЕЧУ́ВАНИЙ (ужив. Словник синонімів української мови
  5. безприкладний — БЕЗПРИ́КЛАДНИЙ, а, е. Який не мав прикладу, ні з чим не зрівнянний; надзвичайний. Безприкладний політ Героя Радянського Союзу Германа Титова був дальшим видатним кроком людини на шляху до зірок (Наука.. Словник української мови в 11 томах