безприкладний
БЕЗПРИ́КЛАДНИЙ, а, е. Який не мав прикладу, ні з чим не зрівнянний; надзвичайний.
Безприкладний політ Героя Радянського Союзу Германа Титова був дальшим видатним кроком людини на шляху до зірок (Наука.., 9, 1961, 7);
Бути гідним свого народу, нашого героїчного часу, відобразити безприкладний подвиг сучасників — ось до чого закликає партія письменників (Літ. газ., 8. IX 1951, 1).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безприкладний — безпри́кладний прикметник Орфографічний словник української мови
- безприкладний — -а, -е. Який не мав прикладу, ні з чим не зрівнянний; надзвичайний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безприкладний — БЕЗПРИ́КЛАДНИЙ, а, е. Який не має прикладу; незрівнянний; надзвичайний. Самовідданий героїзм виявили вулканологи, які в 1938 р. здійснили безприкладний дрейф на рухомому лавовому потоці (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- безприкладний — див. небувалий Словник синонімів Вусика
- безприкладний — НЕБУВА́ЛИЙ (такий, якого досі ще не було, не траплялося), НЕЗНА́НИЙ, БЕЗПРИ́КЛАДНИЙ, БЕЗПРЕЦЕДЕ́НТНИЙ (який не має жодного прикладу в минулому); НЕБА́ЧЕНИЙ, НЕВИ́ДАНИЙ, НЕЧУ́ВАНИЙ (ужив. Словник синонімів української мови