1. Словник української мови у 20 томах

безпритомно

БЕЗПРИТО́МНО, рідко.

Присл. до безприто́мний.

Біль унаслідок вивихнення ноги, як і ушкодження на голові й тілі, які понесла хора, падаючи безпритомно, засудили звичайно енергічну [енергійну] й рухливу жінку на кількатижневе лежання (О. Кобилянська);

[Стеся (безпритомно, але здивовано):] Алмазне .. жорно? [Вількомірська:] Так, моя люба, – великий алмаз мого роду (І. Кочерга);

Один з учасників кривавої бійки через деякий час повернувся на місце злочину та переконався, що закривавлений хлопчина так безпритомно і лежить на землі (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпритомно — безприто́мно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. безпритомно — Присл. до безпритомний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безпритомно — БЕЗПРИТО́МНО, рідко. Присл. до безприто́мний. Словник української мови в 11 томах