безроздільно

БЕЗРОЗДІ́ЛЬНО.

Присл. до безрозді́льний.

Його душею і серцем безроздільно заволоділа Софія (А. Шиян);

Мистецтво не любить млявості і байдужості. Йому треба віддаватися цілком, енергійно, безроздільно (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безроздільно — безрозді́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безроздільно — Присл. до безроздільний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безроздільно — БЕЗРОЗДІ́ЛЬНО. Присл. до безрозді́льний. Наша партія є єдиною партією в країні, їй безроздільно належить керівна роль у радянському суспільстві (П’ятдесят років КПРС, 1953, 27); Мистецтво не любить млявості і байдужості. Словник української мови в 11 томах