безрушничний

БЕЗРУШНИ́ЧНИЙ, а, е.

Який відбувається, здійснюється без застосування рушниці.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безрушничний — -а, -е. Який здійснюється, відбувається без застосування рушниці. Безрушничне полювання — а) полювання без застосування вогнепальної зброї (капканами, кротоловками та ін.); б) полювання з фотоапаратом, кінокамерою, магнітофоном. Великий тлумачний словник сучасної мови