безрушничний

безрушни́чний

-а, -е.

Який здійснюється, відбувається без застосування рушниці.

Безрушничне полювання — а) полювання без застосування вогнепальної зброї (капканами, кротоловками та ін.); б) полювання з фотоапаратом, кінокамерою, магнітофоном.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безрушничний — БЕЗРУШНИ́ЧНИЙ, а, е. Який відбувається, здійснюється без застосування рушниці. Словник української мови у 20 томах