безсловесно

БЕЗСЛОВЕ́СНО.

Присл. до безслове́сний.

Мати тихо, безсловесно затужила, закривши лице хусткою i похитуючись, як кожен раз, коли дивилась на цей портрет (І. Багряний);

Чоловік відповів, що не може навіть на хвилинку відійти від каси, де він за цілковитої відсутності клієнтів безсловесно інструктує стажерку (з газ.).