1. Словник української мови у 20 томах

безслідно

БЕЗСЛІ́ДНО.

Присл. до безслі́дний.

Марина безслідно зникла, пропала (Панас Мирний);

Настя слухає, пестливо гладить голівку малої внучки, і давні безсонні ночі з чорними маревами десь утікають безслідно (П. Козланюк);

Я тепер роздивляюсь, куди б задиміти, Щоб мій дим не згубився безслідно у часі (М. Вінграновський);

Слова про потойбічне царство, про жертву, про любов безкорисливу безслідно танули у впертій земній душі Григорія (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безслідно — безслі́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безслідно — Присл. до безслідний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безслідно — БЕЗСЛІ́ДНО (нічого, ніяких слідів не лишаючи після себе); БЕЗ ОСТА́НКУ, БЕЗ ОСТА́ТКУ, БЕЗ ОСТА́ЧІ розм. (звичайно про якесь збірне поняття, про щось неживе або матерію у філософському розумінні); БЕ́ЗВІСТИ (звичайно про людей... Словник синонімів української мови
  4. безслідно — БЕЗСЛІ́ДНО. Присл. до безслі́дний. Марина безслідно зникла, пропала (Мирний, IV, 1955, 237); Настя слухає, пестливо гладить голівку малої внучки, і давні безсонні ночі з чорними маревами десь утікають безслідно (Козл., Лелеки.., 1953, 11). Словник української мови в 11 томах
  5. безслідно — Безслідно нар. Безслѣдно. Конис. (О. 1861. І. 321). І безслідно, мов та мрія, навіки пропали. Млак. 92. Словник української мови Грінченка