1. Словник синонімів української мови

безслідно

БЕЗСЛІ́ДНО (нічого, ніяких слідів не лишаючи після себе); БЕЗ ОСТА́НКУ, БЕЗ ОСТА́ТКУ, БЕЗ ОСТА́ЧІ розм. (звичайно про якесь збірне поняття, про щось неживе або матерію у філософському розумінні); БЕ́ЗВІСТИ (звичайно про людей, що зникли невідомо де під час війни, стихійного лиха і т. ін.). Дим вогнища безслідно розтає в сонячній прозорості дня (В. Дрозд); Не пропадає ніщо без останку: всі речі, розпавшись, Тільки вертаються знов до запасів матерії вічних (М. Зеров); Любіть і боріться за щастя безкрає, згоріть без остатку за край дорогий (В. Сосюра); Вже приходило з фронту, що того вбито, того поранено, а той пропав безвісти (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безслідно — безслі́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безслідно — Присл. до безслідний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безслідно — БЕЗСЛІ́ДНО. Присл. до безслі́дний. Марина безслідно зникла, пропала (Панас Мирний); Настя слухає, пестливо гладить голівку малої внучки, і давні безсонні ночі з чорними маревами десь утікають безслідно (П. Словник української мови у 20 томах
  4. безслідно — БЕЗСЛІ́ДНО. Присл. до безслі́дний. Марина безслідно зникла, пропала (Мирний, IV, 1955, 237); Настя слухає, пестливо гладить голівку малої внучки, і давні безсонні ночі з чорними маревами десь утікають безслідно (Козл., Лелеки.., 1953, 11). Словник української мови в 11 томах
  5. безслідно — Безслідно нар. Безслѣдно. Конис. (О. 1861. І. 321). І безслідно, мов та мрія, навіки пропали. Млак. 92. Словник української мови Грінченка