безсмертний

БОГ (у язичницьких, політеїстичних віруваннях — одна з надприродних істот, що керують світом), БОЖЕСТВО́, БОЖО́К розм.; НЕБОЖИ́ТЕЛЬ книжн. (перев. про богів античної міфології); БЕЗСМЕ́РТНИЙ перев. мн., книжн. (в античній міфології). — Я знав, що Бахус не твій бог, і боявся, щоб ти часом не забувся про вина, бо Бахус мій улюблений божок, сказати по щирій правді (І. Нечуй-Левицький); — Тут було знайдено і Святовид — головне божество, якому вклонялися наші пращури, і бронзовий Ярило (М. Стельмах); І по землі небожителі ходять блаженні: флейти торкається Пан, чашу підняв Діоніс (М. Рильський); Поспитавшися ради в дружини, Спільне бажання тоді Філемон одкриває безсмертним (М. Зеров).

ВІ́ЧНИЙ (який не зникає, не перестає існувати; який існуватиме, триватиме довго, завжди), ДОВІ́ЧНИЙ, НАВІ́ЧНИЙ, НЕМИНУ́ЩИЙ, ПОВІ́ЧНИЙ рідше, БЕЗСМЕ́РТНИЙ, НЕВМИРУ́ЩИЙ, НЕВМИРА́ЮЧИЙ (перев. про подвиги, славу і т. ін. діяльність людей). Вічна мерзлота; Ти (місяць) вічний без краю!.. люблю розмовлять, Як з братом, з сестрою, розмовлять з тобою (Т. Шевченко); Он там, у долинці, під білими березами, копають уже.. довічну хатину чумакові (М. Коцюбинський); Писцеві комедій, розпроданих потай, Слузі лицедійних розваг Не личить гордливих надгробків пишнота, В стрічках і вінках саркофаг, — Стає атрибутом навічним для нього Перо і папір. Більш нічого (М. Бажан); Прояснює в мені любов, Як сонце неминуще, Все, що в моїй душі моє джерельне і цілюще (Д. Павличко); Віддайтесь на милость, на ласку мою, Най слово запевнить моцарське, Що волю й шляхетство повічне даю За ваше завзяття лицарське! (М. Старицький); О земле рідная! Не жатиме неситий Пшениці на твоїх ланах! Жила, живеш, довіку будеш жити, Безсмертна у віках! (М. Рильський); — Ми не вмремо, бо ми невмирущі і вічні, — сказала Зірниця (І. Нечуй-Левицький).

НЕМЕ́РКНУЧИЙ (про щось позитивне — значення якого ніколи не буде втрачене), БЕЗСМЕ́РТНИЙ, НЕВМИРУ́ЩИЙ, НЕВМИРА́ЮЧИЙ рідше, НЕВ'Я́НУЧИЙ, НЕТЛІ́ННИЙ поет., НЕСТАРІ́ЮЧИЙ рідше. Прекрасні і невмирущі пісні склав наш народ на вічну пам'ять і немеркнучу славу про свою багатовікову боротьбу (Ю. Смолич); Борис перечитав безсмертну поему одним духом за кілька день (І. Франко); Щоб дума народу не знудилась і не зубожіла од вікової біди і недолі, народ створив собі.. нев'янучі у віках розваги, танці, співи (Т. Масенко); І він (Тарас) з землі рвонувсь раптово, Щоб проказать нетлінне слово, Животворящеє, мов крик (Л. Забашта); "Хіба що пісня інколи занесе людину в той край (юність) на своїх нестаріючих крилах..." (О. Гончар). — Пор. 2. ві́чний, невгаси́мий, незабу́тній.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безсмертний — безсме́ртний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безсмертний — Невмирущий, вічно-живий, несмертельний, немрущий, нетлінний, (що встає з попелу) міт. Фенікс; (дух) вічний, довічний, безвічний; (чин) незабутній, сов. немеркнучий, неув'ядний. Словник синонімів Караванського
  3. безсмертний — [беизсмертнией і беис:мертнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  4. безсмертний — -а, -е. 1》 Який вічно живе, ніколи не вмирає. || у знач. ім., звичайно мн., міф. безсмертні, -них. Боги. 2》 Який назавжди лишається в пам'яті людей, завжди зберігає своє значення; незабутній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. безсмертний — Невмирака, невмиручий, несмертний, несмертельний, вічний. Словник чужослів Павло Штепа
  6. безсмертний — БЕЗСМЕ́РТНИЙ, а, е. 1. Який вічно живе, ніколи не вмирає. Така руїна, просто розсипається від старості, а все їй ліки потрібні та купелі... Чи вона думає, що люди безсмертні?... Словник української мови у 20 томах
  7. Безсмертний — див. Бог Словник синонімів Вусика
  8. безсмертний — Безсме́ртний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. безсмертний — БЕЗСМЕ́РТНИЙ, а, е. 1. Який вічно живе, ніколи не вмирає. Така руїна, просто розсипається від старості, а все їй ліки потрібні та купелі… Чи вона думає, що люди безсмертні? (Л. Укр., III, 1952, 530); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  10. безсмертний — Безсмертний, -а, -е Безсмертный. І хоть єдиную сльозину в очах безсмертних покажи. Шевч. Безсмертної землі нема. Ном. № 8283. Словник української мови Грінченка